bonnie_sparker

уже який тиждень дивлюся "гей, арнольд" як наркоман підсіла на нього. і зрозуміла одну важливу річ: хороші мультики вчать нас вірити у чудеса, в той час, як фільми показують реальне життя, яке нас оточує. якщо фільм має хороше завершення, то кажуть: шо так буває лише в кіно. а до мультика не причепишся, у ньому все можливо, у ньому завдяки праці, наполегливості і терпінню можна досягти багато речей в житті і даже єслі тобі уже 25,то все одно є чому поучиться. відімо, свого часу, у мене була ударна доза позитивних мультів у дитинстві, що я виросла болєє-мєнєє і не геть йобнутою )).

( по-русски )